«Найважче – умовляти людей залишити свій дім»: про роботу херсонського поліцейського Василя Цянцьо, який евакуйовує дітей із-під російських обстрілів

08-го липня своє професійне свято відзначають працівники ювенальної превенції Національної поліції України. Для поліцейських Херсонщини у нинішніх умовах цей напрям вже не лише профілактична робота з дітьми та родинами. Це евакуації під атаками дронів, розмови з батьками, яких потрібно переконати вивезти дітей із небезпеки, і десятки врятованих життів. Одним із тих, хто майже дев’ятнадцять років служить людям і сьогодні очолює цей напрямок, є начальник сектору ювенальної превенції Херсонського районного управління поліції Василь Цянцьо.

До повномасштабного вторгнення майор поліції працював у секторі протидії домашньому насильству: виїжджав на виклики, допомагав жінкам і дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Саме тоді зрозумів, що хоче й надалі працювати з дітьми і допомагати їм. Та після деокупації Херсона його робота набула зовсім іншого змісту. Тепер разом із волонтерами Василь евакуює родини з дітьми з населених пунктів, які щодня перебувають під російськими обстрілами та атаками БпЛА.

– Діти – це наше майбутнє. Мені хотілося допомагати їм, піклуватися про них. Завжди боляче дивитися, коли батьки не виконують свої обов’язки, тому хочеться зробити все можливе, щоб діти були в безпеці», – говорить поліцейський.

Найважливішим у своїй роботі Василь Цянцьо називає евакуацію дітей. Щоб вивезти родину з-під обстрілів, спочатку доводиться довго говорити з батьками, пояснювати, чому залишатися небезпечно. А потім вже їхати у найгарячіші зони, де ворожі дрони кружляють у режимі «нон-стоп». 

Перед виїздом кожній дитині поліцейські обов’язково одягають бронежилет і каску. Та навіть це не гарантує безпеки. Евакуаційні групи неодноразово потрапляли під атаки безпілотників, які ворог свідомо спрямовує на цивільні автомобілі, знаючи, що всередині перебувають діти. 

– Оператор дрона прекрасно бачить, кого атакує. Він бачить, що в машині діти, що на бронежилетах великими літерами написано «Діти». Але це їх не зупиняє», – каже поліцейський.

За роки повномасштабної війни Василь неодноразово рятував поранених після російських ударів, накладав турнікети, надавав домедичну допомогу, евакуйовував людей із підтоплених районів під час підриву Каховської ГЕС. Двічі отримував поранення під час російських атак. Одного разу FPV-дрон вибухнув за кілька метрів від нього, вдруге окупанти повторно атакували автобус із цивільними, коли поліцейські рятували поранених.

За мужність і самовідданість під час евакуації цивільного населення Указом Президента України Василя Цянцьо нагородили орденом Данила Галицького.

Та найважчим випробуванням він називає зовсім не власні поранення.

«Найважче – це умовляти людей залишити свій дім. Я дуже хочу, щоб моя робота була не в тому, щоб вивозити дітей із Херсона, а щоб вони поверталися додому. Щоб у місті знову лунав дитячий сміх, а не вибухи», – зізнається правоохоронець.

Найбільше Василь мріє про те, щоб його рідний Херсон знову став безпечним містом. Щоб людям не доводилося покидати свої домівки, а діти могли жити без страху і знову гратися на вулицях. Каже, саме заради цього він і продовжує свою службу.

Відділ комунікації поліції Херсонської області